- впрягати
- (упряга́ти), -а́ю, -а́єш, недок., впрягти́ (упрягти́), впряжу́, впряже́ш; мин. ч. впріг, впрягла́, впрягло́; док., перех., у що.Те саме, що запрягати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
впрягати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
впрягання — (упряга/ння), я, с. Дія за знач. впрягати (упряга/ти) … Український тлумачний словник
впрягти — див. впрягати … Український тлумачний словник
підпрягати — а/ю, а/єш, недок., підпрягти/, яжу/, я/жеш, док., перех. 1) Впрягати, додатково до вже запряжених коней, волів і т. ін. || перен., розм. Залучати додатково кого небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін. 2) Те саме, що запрягати 1) … Український тлумачний словник
підпрягатися — а/юся, а/єшся, недок., підпрягти/ся, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Впрягати себе до упряжки на допомогу коням, тягловій худобі. || перен., розм. Братися допомагати кому небудь у чомусь. || розм. Втручатись у розмову, маючи на меті продовжити розмову… … Український тлумачний словник
припрягати — а/ю, а/єш, недок., припрягти/, яжу/, яже/ш, док., перех., до кого. Впрягати додатково, на допомогу уже запряженим. || до чого, в що. Запрягати в що небудь … Український тлумачний словник
упрягання — упряга/ти, упряга/тися, упрягти/, упрягти/ся див. впрягати, впрягатися і т. д … Український тлумачний словник